З дитинства: дощ



Категории Голобородько Василь ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Я уплетений весь до нитки у зелене волосся дощу, уплетена дорога, що веде до батькiвськоï хати, уплетена хата, що виднiється на горi, як зелений птах, уплетене дерево, що притихле стоïть над дорогою, уплетена рiчка, наче блакитна стрiчка в дiвочу косу, уплетена череда корiв, що спочивають на тирлi. А хмара плете i плете зелене волосся дощу, холодне волосся дощу. Але усiм тепло, усi знають: дощ перестане, i хто напасеться, хто набiгається, хто нахитається, хто насидиться на горi, хто належиться, а хто прийде додому у хату, наповнену теплом, як гнiздо. Коментар Про дощ писали багато й по-рiзному. У В. Голобородька дощ особливий — iз зеленим волоссям, у яке вплетений лiричний герой, дорога, хата, рiчка, череда корiв. Ллється, як iз вiдра. Але не страшно: скоро все минеться, знову буде тепло, бо хтось набiгається, хтось напасеться, а когось завжди чекає тепла хата. Комусь цей твiр здасться дивним, але поезiя тим i гарна, що вона несхожа, неповторна, дає простiр для думок, мрiй та уяви кожному читачевi.

Метки З дитинства: дощ, ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ, МИ, УКРАÏНЦI, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, МИ — УКРАÏНЦI, З дитинства, дощ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
З дитинства: дощ